Як півник до моря по воду ходив

Як півник до моря по воду ходив

Був собі дід та баба, а у них курочка ряба та півничок. От побігли вони раз на смітник та й знайшли по зерняті. Півничок же своє ковтнув, а курочка вдавилась, лежить і не дише, крильцями не колише.

Пішов півник до моря води прохати:

— Море, море, дай води!

— Нащо води?

— Турі вода. Там і Турька лежить І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до вола, хай ріг дасть.

Пішов він до вола:

— Воле, воле, дай ріг!

— Нащо роги?

— Морю роги: море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода. Там і Турька лежить І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колете уже!

— Піди до дуба, хай жолудь дасть.

Пішов він до дуба:

— Дубе, дубе, дай жолудь!

— Нащо жолудь?

— Волу жолудь; віл мені ріг дасть.

— Нащо роги?

— Морю роги; море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода. Там і Турька лежить І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до лини, хай лист дасть.

Пішов він до лини:

— Липо, липо, дай лист!

— Нащо лист?

— Дубу лист; дуб мені жолудь дасть.

— Нащо жолудь?

— Волу жолудь; він мені ріг дасть.

— Нащо роги?

— Морю роги, море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода. Там і Турька лежить І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

— Піди до дівок, хай сплетуть мені вінок.

Пішов до дівок:

— Дівки, дівки, сплетіть вінки!

— Нащо вінки?

— Липі вінки; липа мені лист дасть.

— Нащо лист?

— Дубу лист; дуб мені жолудь дасть.

— Нащо жолудь?

— Волу жолудь; віл мені ріг дасть.

— Нащо роги?

— Морю роги; море мені води дасть.

— Нащо вода?

— Турі вода. Там і Турька лежить І не дише уже, Крильцями, ніжками Не колише уже!

Сплели дівки йому вінки; поніс він липі, липа лист дала; поніс лист до дуба, дуб жолудь дав; поніс жолудь до вола, віл ріг дав; поніс рога до моря, море води дало.

Набрав півничок водиці, та поки приніс – аж курочку вже і черви сточили.

Поділитись:

Теги казки: #півник, #море